
Напередодні свята актова зала університету була переповнена студентами та викладачами. Цей день для усіх нас завжди був і буде особливим. Про страшні роки військових дій та нелегкий тягар післявоєнної відбудови у своєму слові згадав перший проректор університету з наукової роботи, доктор історичних наук Леонід Леонідович Місінкеавич. З особливим трепетом усі присутні слухали спогади учасника війни, заслуженого юриста України, доктора історичних наук, професора Радомира Івановича Кондратьєва.
Від імені усієї студентської громади до присутніх, ветеранів та тих, чиє дитинство було обпалене Другою світовою, звернулася голова студентської ради Вікторія Седзюк.
А після традиційної, але завжди пам’ятно-трагічної хвилини мовчання, ми згадували воєнні пісні, читали вірші-спогади і танцювали вічно молодий вальс, такий же молодий, як солдати, що навіки залишилися в землі…





