Молодість – найпрекрасніша пора в житті кожної людини! Коли ти молодий – перед тобою відкриті всі дороги, головне правильно цим скористатися і змінити щось на краще в цьому світі. Молодь зараз може багато чого зробити і майбутнє нашої країни залежить саме від неї, але потрібно об’єднати зусилля, адже поодинці ми просто особистості, а разом ми – сила.
Саме це намагалися і таки довели, студенти Хмельницького університету управління та права на VI Відкритому молодіжному форумі Донбасу „Молодь без кордонів”, який проводився з 6 по 9 вересня 2007 року, в дитячому пансіоні „Сонячний”(с. Юріївка, Першотравневий район, Донецька область). Цього року час проведення форуму співпав із 75-ччям Донецької області, тому свято було вдвічі масштабнішим.
Спочатку нам, істинним „західним патріотам”, було незвично і боязко їхати на „біло-блакитну” сторону, проте, тільки ступивши на землі Донбасу, ми зрозуміли, що там живуть такі ж звичайні люди як і ми: роботящі, привітні, гостинні і найголовніше, такі ж молоді і сповненні креативними ідеями. Телебачення, преса і політики вперто тлумачать нам, що Схід і Захід – вороги і що там нас не раді бачити. Але це ж не так! Це прості, хороші люди, не бандити і мені дуже шкода, що я так пізно дізналася про це.
Чотири дні які ми провели на форумі, стали для мене незабутніми і багато чого змінили в моєму житті. Ми познайомились із молодими людьми із усіх куточків України, а також із Москви і Мінська. І як ми переконалися, зовсім не важливо звідки ти і якою мовою розмовляєш, головне – хто ти і які прагнення та цілі носиш у серці. Усі учасники форуму виявилися активістами у своїх регіонах, а коли в одному місці збирається така кількість талановитих людей – сумувати точно не прийдеться! Кожного дня ми відвідували тренінги, де ділилися досвідом в організації студентського самоуправління та громадського життя загалом і виявилося, що у всіх нас схожі проблеми, адже молодь усюди однакова. А ввечері нас чекали концерти талантів, організовані самими учасниками форуму. Танці, душевні пісні і просто приємне спілкування з цікавими людьми на березі теплого Азовського моря – що може ще зблизити молодь таких далеких і водночас близьких регіонів України, Росії та Білорусії!
Не забули ми і залишити якусь згадку про наш університет. Так, на конкурсі фігур із піску, наша черепашка Фрося перемогла у номінації „Гумор в мистецтві”, за що заслужено отримала грамоту. Правда на наступний день наша Фрося „помандрувала” в море разом із припливом, але це нас не засмутило, адже справжній оригінал залишився на варті біля ХУУПу. Взагалі, як нам здається, ми залишили Донбасу приємні спогади про наш університет, про нас дізналися більше, тай ми про їхній край теж.
На закритті форуму грали гімни Росії, Білорусії та України і коли я побачила, як усі донбасівці співають „Ще не вмерла України …” із рукою на серці, в моїй душі стерлися усі кордони, що перед цим нам так довго створювали і я зрозуміла, що ніхто і ніщо не має права нас ділити чи обмежувати. Ми – одне ціле, ми сестри і брати! І найголовніше – молодь дійсно не має кордонів!!!
Діна Кушнір,
студентка IV курсу факультету управління та економіки,
власний кореспондент газети Студентської ради "Гаудеамус"
