Це свято, започатковане в Україні на державному рівні порівняно недавно і є свідченням глибокого розуміння непересічної значущості книги, бібліотеки, бібліотекаря в житті та розвитку суспільства і особистості, сприйняття бібліотеки як ресурсу соціальної стабільності, духовного здоров’я нації, економічного зростання та зміцнення міжнародного авторитету країни.
Бібліотеки були відомі ще в стародавньому світі (Ассирія, Єгипет, Китай). Найбільша з них Александрійська бібліотека, в якій були зібрані рукописні книги античного світу (3 ст. до н. е.), та клинописна Бібліотека Саргонідів в Ассірії (7 ст. до н. е.).
В Україні, як і на всій території колишнього Радянського Союзу, основними сховищами рукописних і друкованих скарбів були церковні і монастирські бібліотеки. Першою відомою бібліотекою у Київський Русі була бібліотека Софійського собору в Києві, заснована князем Ярославом Мудрим у 1037. Серед монастирських бібліотек України відзначалася бібліотека Києво-Печерської лаври (11 ст.). Але стародавня частина її фондів загинула під час пожежі 1718. В 17 ст. засновано Києво-Могилянську академію і при ній бібліотеку. В Україні були організовані також великі бібліотеки при університетах: Львівському (1661), Харківському (1805), Київському (1834) і Чернівецькому (1875). У 19 ст. були створені публічні бібліотеки в Одесі (1830), Харкові (1886) та інших містах.
На 1913 в Росії було всього 13 880 публічних (масових) бібліотек із числом книг бл. 9 млн. примірників. Ще гіршим було забезпечення населення книгою в Україні, де в 1914 працювало лише 3153 масові бібліотеки з фондом 1917 тис. томів.
Видатний український письменник Іван Франко називав книгу джерелом мудрості, оберегом розумного і вічного. Упродовж багатьох століть почесна місія збирачів, хранителів і передавачів духовності та знання становить сутність бібліотечної професії. Важко переоцінити роль сучасної бібліотеки в системі інформатизації суспільства, що визначена документами Всесвітнього саміту, згідно з якими бібліотеки покликані забезпечити накопичення і збереження знань, необхідних для освіти та культури, вільний та рівноправний доступ кожного до знань та інформації.
Розвиток електронних технологій, зумовив еволюцію сучасної бібліотеки, вніс кардинальні зміни до її основних завдань і функцій. Суттєві зміни відбулися й у характері бібліотечної праці, збагатився і розширився зміст професійної компетентності бібліотекаря. Історично виконуючи роль хранителів культурного надбання, сьогодні працівники бібліотек опановують нові інформаційні технології, ефективно інтегрують інформаційний потенціал у виховну, освітянську, науково-дослідницьку діяльність, працюють над створенням єдиного національного та світового бібліотечного простору.
Шановні бібліотекарі! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята. Бажаємо вам, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.