Як і нинішнього, того квітневого дня 25 років тому смарагдовими бруньками на деревах, соковитою зеленню трав і квітів, радісним івеселим щебетанням птахів в Україну прийшла справжня весна-красуня. В українців жевріли нові надії та сподівання, і раптом… Як у незабутньому 1941-му, обірвалося мирне, спокійне життя.
Чорнобильська трагедія належить до тих подій, справжнє значення яких для нашої нації й для людства ми, можливо, ще тільки починаємо осягати, адже 24 роки — занадто короткий строк, аби суспільство хоча б у першому наближенні усвідомило, як змінила ця катастрофа наше життя.
Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина. У різних приміщеннях і на даху розпочалася пожежа, згодом залишки активної зони розплавилися - суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася по підреакторних приміщеннях. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення] для СРСР і залишається такою для незалежної України.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Чорнобиль воістину раз і назавжди розділив наше життя і життя цілого людства на «до» і «після». Неймовірна кількість політичних, фінансових, суто технологічних і, головне, духовних, гуманітарних проблем постала перед Україною. Тут і доля сотень й сотень тисяч переселенців Зони, й вплив найзнаменитішої Зони на свідомість людей, і спроможність чиновників різного рівня належним чином виконувати свої обов’язки.
Як зробити зону відчуження зоною відродження? Як держава і суспільство можуть допомогти переселенцям із Зони? Що таке Чорнобильський синдром? На ці та багато інших гранично складних питань потрібно дати відповідь нашому поколінню….