Його дитинство пройшло в Полтавській області і припало на складні передвоєнні роки, але працьовитість, чесність та порядність, привиті батьками , стали життєвим кредо майбутнього науковця. Після звільнення Полтавщини від німецько-фашистських загарбників він пішов до першого класу школи. Жага до пізнання нового, намагання поглибити і розширити свій світогляд спонукали Дмитра Васильовича в 1953 році стати студентом Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. По закінченню якого, він віддав понад 7 років життя комсомольській та партійно-державній роботі, пройшовши тернистий шлях від керівника групи до першого секретаря обкому ЛКСМУ.
Любов до історичної спадщини нашого народу та педагогічні принципи формування особистості спонукали Дмитра Васильовича знову поринути в наукову роботу. Наполегливість та неабияка працездатність допомогли молодому спеціалісту в 1968 році успішно захистити дисертаційне дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Коло професійних інтересів цього прогресивного науковця надзвичайно широке: він є дослідником історичної, політичної та культурологічної спадщини українського народу.
За 15 років відданої праці в Хмельницькому університеті управління та права Д. В. Ярош виплекав не одне покоління справжніх громадян та патріотів своєї держави, талановитих юристів та управлінців, науковців. До сьогоднішнього дня Дмитро Васильович викликає захоплення у студентів своєю невичерпною енергією, ерудицією та людяністю! Він гідний приклад для наслідування багатьох!
Тож прийміть найщиріші вітання зі святом і побажання міцного здоров’я, натхнення та радості, аби в свої 75 Ви щоразу продовжували дивували студентів на заняттях!!!