Величний Дністер зустрів нас прекрасною сонячною погодою і студенти по максимуму використали можливість позасмагати! Своєрідні спортивні змагання влаштовували з плавання та пірнання, а ще рибалили та багато подорожували! Спитаєте куди саме?
О-о, ті хто хоч раз в житті побував на Бакоті годинами можуть розповідати легенди про древній скельно-печерний монастир! Піднятись до нього не легко, проте результат від побаченого вартий усіх старань!
Перша згадка про печерний монастир відноситься до 1362 року, коли Поділля належало литовським князям Коріотовичам. Є відомості, що довгий час у храмі перебував засновник Києво-Печерської Лаври святий Антоній. За свідченнями істориків, монастир перестав існувати і був скасований уніатами в 1745 році. Але достеменно його доля невідома.
Лише в кінці 18 століття тут вперше було проведено розкопки: вчені дослідили три основні печери в яких було знайдено 19 гробниць із залишками людських останків та унікальну колекцію предметів старовини! Дослідження також підтвердили, що монастир було засновано на місці древнього язичницького капища.
Звісно протягом одного заїзду все обійти просто неможливо, проте ми встигли піднятись і на Лису гору, і на Білу. До речі, саме на Білій горі знімалися деякі сцени про Запорізьку Січ зі скандально відомого фільму «Тарас Бульба».
Особливою романтикою були пройняті хвилини проведені біля вечірнього багаття, всі гуртом ми готували собі вечерю, співали пісень і згадували легенди про бакотського монаха…
…ну ось, тільки повернулись до міста, а вже хочеться назад! Наступного року - обов’язково!