Ці ж спогади записані дещо інакше. Це - спогади не тих, хто звільняв, а тих, кого звільняли. І не варто дивуватися, що їхня пам"ять зберегла не зовсім те, що залишилося на сторінках офіційних хронік. Але й це теж необхідно пам"ятати, щоб зрозуміти, від чого звільняли наше місто 65 років тому.
Страшні військові хроніки свідчать, що при штурмі проскурівської землі загинуло понад три тисячі солдатів, в тому числі сім героїв СРСР. За часи окупації в місті було розстріляно 81 тис. людей, серед них 65 тис. військовослужбовців.
Історія тих славетних подій наступна:
Ще 4 березня війська 1-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу Г.Жукова розпочали Проскурівсько-Чернівецьку операцію.
Вже 10-11 березня війська вийшли на рубіж Тернопіль-Проскурів. На підступах до нашого міста німецьке командування організувало щільну оборону, відповідаючи на наступ Радянської армії потужними контрударами.
До 21 березня Жуков зумів відбити контрудари ворога і відновити загальний наступ. На цей час німці навколо Проскурова мали велике угруповування, в якому налічувалося близько 500 танків й самохідних гармат, багато артилерії і піхоти.
Зранку 24 березня. 304-а стрілецька дивізія полковника М.Музикіна оволоділа північно-східною околицею міста – Лезневом, форсувала Південний Буг і о 16.00 годині зав’язала бій за цукрозавод. В цей же час частини 127-ї стрілецької дивізії полковника І.Говорова атакувала станцію Гречани, а 2-га повітряно-десантна дивізія С.Чорного з боєм увірвалася в південно-західну околицю міста – Ружичну .
Саме завдяки таким злагодженим спільним зусиллям в ніч з 24 на 25 березня частини 1-го Українського фронту штурмом оволоділи Проскуровом. Під час боїв за місто було знищено 1700 солдат та офіцерів противника, 15 танків, 38 гармат, 1060 автомашин та бронетехніки.
В боях за Проскурів Радянські воїни проявили масовий героїзм: 31 частині та з’єднанню присвоєно почесне найменування “Проскурівських”, а 14 полків й дивізій були нагороджені орденами. Найбільше відзначилися війська генерал-полковника А. Гречка, танкісти генерал-полковника П. Рибалка і льотчики генерал-полковника С. Красовського.
Без героїчних зусиль наших предків 65 років тому, сьогодні не було б нас ….
Пам’ятаємо….