Річниця бою під Крутами

27-29 січня 1918 року 270 курсантів Першої юнацької школи ім. Богдана Хмельницького i 30 бiйцiв студентської сотні (добровольців, студентів i учнів київських гiмназiй) загинули в  бою біля вузлової станцiї пiд Крутами, намагаючись протистояти просуванню до Києва росiйських бiльшовикiв на чолi з Михайлом Муравйовим, та, захищаючи уряд Центральної Ради i незалежнiсть України. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів.
Після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі. Тіла 27 вояків–студентів було перевезено до Києва, де відбулися громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок героїчним.
Протягом десятиліть існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих. Наприклад, Павло Тичина присвятив свій вірш «Пам’яті тридцяти», бо до нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могилі: Адже офіційного підтвердження точної кількості загиблих досі немає — за свідченням учасників подій, імовірно, вбито було близько 250—300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі.
У 2006 році під Крутами відкрито меморіал - на насипаному пагорбі встановлено червону колону іонійського ордеру заввишки 10 метрів і у 80-ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам’ятну гривню.