Свято свят, найголовніше православне свято (на відміну від католиків, де пальма першості віддається Різдву). Цього дня душа ніби переповнюється світлою радістю, цьому сприяє і природа, яка скинула окови зимового сну і в єдиній гармонії із Вселенською радістю зустрічає воскреслого Христа.
Святкувати цей день почали ще за часів апостолів і від них дійшло до нас пасхальне вітання „Христос Воскрес!” – „Воістину воскрес!”.
Існує багато народних вірувань та традицій, пов’язаних із Великоднем.
Шанованим днем є останній четвер, що передує Великодню — чистий, або Великий четвер. Цього дня потрібно купатися або обливатися водою на світанку, обкурювати житло від будь-якого зла, прибирати в ньому, фарбувати й розмальовувати яйця, виготовляти й випікати паски.
Вважають, що у Великодню ніч відкриваються всі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише дуже мала дитина, помисли якої чисті.
Того, хто помре на Великдень, вважають дуже щасливим, бо саме цього дня ворота раю відкриті, й душа без усякого суду потрапляє туди.
В ніч на Великдень спати не можна взагалі, бо проспиш усе на світі.
Схід сонця на Великдень зустрічають урочисто, відчиняють у хатах вікна й двері, аби сонце зайшло до оселі і усе освітило, промовляючи: «Слава Тобі, Господи, за личенько Твоє Господнє! Освіти нас перед усім миром християнським Добротою, красотою, на віки віків. Амінь.»
Під час великоднього богослужіння можна виявити відьом. Вони можуть торкатися руки священика а також намагаються будь-що залишитись у храмі після короткого вечірнього богослужіння, коли всі люди мають вийти з церкви.
Перед тим як сісти за стіл, дівчатам треба вмитися водою, в якій лежить свячене Великоднє яєчко, аби була такою ж гарною та красною.
Порада, для тих хто хоче вивести тарганів. Прийшовши з церкви треба провести такий діалог: "Що ми зараз будемо їсти? Свячені яйця та паску. А таргани, що будуть їсти? Самі себе..."
Святкування Великодня
Паска символізує життєву повноту. Як правило, пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов’язково одну велику — для всіх. Прикрашають великодній хліб візерунками з тіста - подвійними (восьмираменними) хрестами, решітками, віночками.
Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
Крашанки — це варені яйця, пофарбовані природними барвниками одним кольором: жовтим, коричневим — від лушпиння цибулі, червоним — від соку буряка тощо. Крашанки їдять, коли граються діти у великодні ігри. Найбільш відома нам зараз — це гра навбитки, коли діти, та і не тільки, вибирають крашанки і стукають ними одне об одне. Чиє розіб’ється той і програв.
Писанки — це сирі яйця з нанесеними на них символічними візерунками, В давнину писанки не варили, щоб не вбивати живу силу зародка. Сьогодні люди не надають писанкам такого значення, тому часто трапляються писанки з варених або видутих яєць.
Мудрі люди кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії й уяви. Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви — усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому, великому світі.
В пасхальну ніч у храмах відбуваються церковні служби. Звечора усі йдуть до церкви на всеношну. В красивих кошиках, прикрашених вишитими особливими візерунками рушничками, до церкви несуться різноманітні наїдки — сало, хрін, печінка, голубці, все на що здатна кулінарія фантазія, окрім оковитої. Але обов’язковими є, звичайно, паска та крашанки. Урочиста процесія з півчою та священиком освячує і благословляє все це добро.
Повернувшись додому починають розговлятися. Та яким би не було кулінарне розмаїття на столі, але починати обід завжди треба лише з паски. Навіть крихти цього хліба, які впали додолу ні в якому разі не можна викидати на сміття. Відрізаний окраєць треба зберігати завжди, як талісман, що приносить лише щастя.
Весь наступний тиждень по Великодню називається Світлим і святкується ніби один день.
Великодні дні зазвичай спонукають усіх віруючих по-новому побачити й відчути себе в світі, оцінити чистоту своїх помислів, бажань та вчинків, а ще — бути добрішими, милосерднішими, терплячішими, благороднішими один до одного. Звісно, ці прості вимоги до кожного християнина — дуже мізерні в порівнянні з тією пожертвою, яку поніс Спаситель Ісус Христос заради порятунку людства від гріхів. Але, як переконує Святе Писання, будь-яка добра справа, зроблена однією людиною на користь іншої, є гідною в очах Господніх і з часом обов’язково воздасться їй сторицею. Про це потрібно пам’ятати повсякчас і повсюди!
Пасхальні дні — це й час віддати шану всім тим, кого немає серед живих, хто, залишивши нам свою любов і життєвий досвід, поринув у вічність. Їх потрібно згадати молитвою та добрим словом.
Зі святом вас, шановні! Благодаті вам, добробуту, окриленого настрою, миру, злагоди та душевної величі. Нехай цей Великий День дарує всім вам щастя, здоров’я, любов та непохитну віру в кращий завтрашній день!
Підготувала інженер відділу ІТ бібліотеки ХУУП
Єсюніна Галина
 |
