Напевно, кожен з нас колись, у дитинстві, писав такий таємничий, загадковий для батьків лист - лист Святому Миколаю, де кожен з нас бажав здійснення усіх наших мрій. І, о диво, вони ставали реальністю. Усі іграшки, цукерки та інші дрібнички ми знаходили зранку під нашими подушками.
Та, на жаль, є дітки які чекають цього свята більше за нас усіх. Вони хочуть лише одного - БУТИ ПОТРІБНИМИ!!!
Сьогодні наша команда у складі Семенишиної Богдани, Якимчук Дар’ї , Новака Володимира, Звездюк Валерії та Сторожук Вікторії відвідали чудових і дуже особливих діток у Меджибіському дитячому будиноку-інтернаті.
Нещодавно у стінах нашого університету проходила благодійна акція "З Миколайчиком у душі" по збору коштів, продуктів речай та іграшок для діток позбавлених батьківської любові та тепла. Саме усі ці кошти, продукти, речі та іграшки, що усі ви приносили та здавали, ми завезли у цей дитячий будинок-інтернат. Ми створили для цих малят справжню казку, подарували їм надію та радість, грали з ними в ігри та розважались. І навіть усі слова вдячності від колективу цього закладу не незрівняються з тихим, ніжним словом "дякую" та яскравою, повною щастя, посмішкою дитини, яка так довго нас чекала.
Я впевнена, що й наступного року ми відвідаємо цих діток знову. ОБІЦЯНКА - це сильне слово, чи не так?