Українські традиції - наша сутність, наша душа. Вони ще із сивої давнини стали нашим генетичним корінням і ми пишаємося тим, ким ми є зараз!
Я назавжди запам’ятала колискову, яку в дитинстві мені наспівувала бабуся, і її, я впевнена, будуть співати і мої діти. Це як спадщина, яку потрібно берегти, скарб нації, який потрібно цінувати.
Зараз, у час новітніх технологій, про це обов’язково потрібно пам’ятати. Бо хто ж ми є без своєї історії?
Часто чую нарікання від старшого покоління на те, що молодь забуває про своє походження. Але з цим не можна погодитись.
Підтвердженням чому став вечір, присвячений українським традиціям, під цікавою назвою «Брикси», що відбувся 8 листопада в гуртожитку Хмельницького університету управління та права. Як і передбачалось, на захід завітала велика кількість молоді, особливо першокурсників, для яких подібне дійство було вперше. А для тих, хто так ще й не зрозумів, що це таке, пояснюю: брикси – захід, який передбачає відтворення традицій наших прабабусь, з метою поглиблення знань з етнології українського народу. А ще, це чи не єдине свято, коли пріоритет надається дівчині і вона може верховенствувати над сильною половиною людства. Простіше кажучи –«знущатися » над хлопцями (чим дівчата і скористались). А тортури були просто «жахливими»: хлопців примушували бігати, стрибати у мішках, співати і навіть … не повірите, …. ліпити вареники – улюблену страву щирих українців. Та все ж, мужні юнаки витримали усі дівочі забаганки і вийшли переможцями у грі, адже що там не кажи, а вони – наша сильна половина людства (хіба що дівчата, на наступні брикси, замовлять їм зварити борщ!).
Так що українські традиції процвітають серед молоді, і піти на такий цікавий вечір – не втратити час даремно, а збагатитися душевно. Чого вам і бажаю!
Діна Кушнір,
студентка IV курсу факультету управління та економіки,
власний кореспондент газети Студентської ради "Гаудеамус"
